Звуки в житті

Слайд #1

Звуки.Характеристики звуку Чумака Эдуарда 9-Б

Слайд #2

Звук. Звук. Сприйняття звуку. Характеристики звуку. Швидкість поширення звуку. Вплив звуків на живі організми

Слайд #3

Розділ фізики,в якому вивчають звукові явища,називають акустикою

Слайд #4

Історія звуку. Звуки - наші незмінні супутники. Вони по - різному впливають налюдини: радують і дратують, заспокоюють і лякають своєю несподіванкою. У глибоку давнину звук здавався людям дивним, таємничимпородженням надприродних сил. Вони вірили, що звуки можуть приборкуватидиких тварин, зрушувати скелі і гори, перегороджувати шлях воді, викликатидощ, творити інші чудеса. Жерці Стародавнього Єгипту, помітивши дивне вплив музики налюдини, використовували її в своїх цілях. Жодне свято не обходився безритуальних співів. Пізніше музика прийшла до християнських храмів. Стародавні індійці раніше за інших оволоділи високою музичною культурою. Вони розробили і широко використовували нотну грамоту задовго до того, яквона з'явилася в Європі. Їх музична гамма також складалася з семи нот, аленазви в них були інші: «са», «ре», «га», «ма», «па», «дха», «ні». Вважалося, що кожна з них відображає певний духовний стан: «са»та «ма» - спокій і умиротворення, «га» і «дха» - урочистість, «ре» --гнів, «па» - радість, «ні» - печаль. Зрозуміти і вивчити звук люди прагнули з незапам'ятних часів. Грецький вчений і філософ Піфагор, що жив дві з половиною тисячі роківтому, ставив різні досліди зі звуками. Він уперше довів, що низькітону в музичних інструментах притаманне довгим струнах. При вкороченніструни в двоє звук її підвищиться на цілу октаву. Відкриття Піфагора поклалопочаток науки про акустики. Перші звукові прилади були створені в театрах Стародавньої Греції та Риму: актори вставляли в свої маски маленькі рупори дляпосилення звуку. Відомо також застосування звукових приладів в єгипетськиххрамах, де були «шепотять» статуї богів. Виявлення Піфагором і його учням гармонійні поєднання звуківлягли в основу більш пізніх поданні про так звану гармонії Всесвіту. Згідно з цим поданням небесні тіла і планетирозташовані щодо один одного у відповідності з музичнимиінтервалами і випромінюють «музику сфер». Вважалося, наприклад, що Сатурнвидає найнижчі звуки, звуки Юпітера можна порівняти з басом, Меркурія-сфальцетом, Марса-з тенором, Землі-з контральто, Венери-с сопрано. Уцієї теорії була довге життя. Її визнали навіть в епоху Відродження, коливже були отримані перші цілком наукові відомості про природу та утворенняпланет. Відлуння цієї теорії можна виявити в працях великого Кеплера,відкрив закон руху планет і який відіграв величезну роль у розвиткуфізики та астрономії. Існує так звані вихрові звуки: свист вітру в дротах,такелажу кораблів, гілках дерев, завивання в трубах, на гребені скель, вущелинах та вузьких ярах. Люди здавна користувалися ними - на полюванні, впобуті. У Стародавньому Китаї існував звичай випускати голубів з прив'язаними дохвоста маленькі бамбукові палички. Повітряний потік, що проходив черезтрубочку, викликав ніжне посвист. Подібні звуки видає іочеретяна сопілка, яка була прообразом зародилася в Давньому Єгиптіфлейти. Пізніше її стали називати флейтою Пана - на честь старогрецькогобога лісів. Легенда свідчить, що в Єрусалимі колись знаходилася «стозвучная»дворога труба. Під час жертвопринесення розпалювали багаття, тепле повітрявід якого спрямовувався в трубу, змушуючи її вити. Потужні виючих звукивиникали також, коли в неї вривалися вихори від полум'я пожеж при облозіміста. У 1831 році в П'ятигорську була побудована альтанка, названа еоловоїарфою. Всередині неї знаходилися дві арфи, які за допомогою флюгерарозгорталися проти вітру і під дією повітряного потоку видавалагармонійні звуки. У Лондоні в кафедральному соборі святого Павла є великий, діаметроммайже 50 метрів, круглий зал. Людина, що знаходиться на одній стороні, можеговорити пошепки і його чудово почують на іншій стороні. Вчені післяретельних досліджень дали наукове пояснення цьому явищу. Виявляється,що при радіусі заокруглення стінки, що дорівнює 25 метрів, звук поширюєтьсяуздовж неї, як би стелячись і доходить до слухача майже без втрат. При цьомузвук не відображається в бік. У деяких музеях зберігаються вази античної роботи, основне призначенняяких - не художній прикраса, а відображення, посилення ізосередження звуку. Зроблені з алебастру, такі вази встановлювалися ввеликих залах, театрах, зборах і навіть на площах. Оратор не треба булонапружувати голос: слухачі сприймали мова на всьому, просторідосить далеко. У 17 столітті будівельники замість ваз застосовували звукопроводи у вигляді труб зцементу. Зокрема, подібні звукопроводи можна знайти у спорудах,зведених за проектами Растреллі. Так собор Смольного монастиря весь взвукопроводах. Передбачається, що вони є і в залах Зимового палацу. Цілком ймовірно, такі хитромудрі акустичні пристрої буливідомі і в давнину. Легенда наділила Сіракузького тирана Діонісіяздатністю чути в своєму палаці навіть легкий шепіт. У це неважкоповірити, якщо припустити, що в палаці були керамічні звукособірателі іпідсилювачі.

Слайд #5

Що таке звук ? Звук — коливальний рух частинок пружного середовища, що поширюється у вигляді хвиль у газі, рідині чи твердому тілі.

Слайд #6

Сприйняття звуку Вухо людини –прекрасний приймач звукових коливань.

Слайд #7

Характеристики звуку. Частота. Довжина хвилі. Амплітуда. Швидкість. Тембр.

Слайд #8

Частота звуку. Частота  — фізична величина, характеристика будь-яких процесів, які регулярно повторюються; кількість подій за одиницю часу. Число рухів, коливань, повторень за одиницю часу; величина, що виражає кількість коливань, повторень за одиницю часу. До регулярних процесів належать періодичні, такі як коливання або обертання, і випадкові процеси, що відбуваються неперіодично, але з певною закономірністю. Частота — одна з основних характеристик багатьох процесів у природі та техніці. Частота звукової хвилі сприймається людським вухом як тон, частота електромагнітної хвилі світлового діапазону сприймається людським оком як колір.

Слайд #9

Довжина хвилі звуку.

Слайд #10

Амплітуда Амплітудою звукової хвилі називається половина різниці між найвищим і найнижчим значенням щільності

Слайд #11

Швидкість звуку

Слайд #12

Тембр звуку якщо коливання не є гармонійним, то на слух воно має ще одну якість, крім висоти й гучності, а саме - специфічний відтінок, званий тембром. По різному тембром ми легко розпізнаємо звук голосу, свист, звучання струни рояля, скрипкової струни, звук флейти, гармонії і т. д., хоча б всі ці звуки мали одну і ту ж висоту і гучність. За тембром же ми можемо дізнатися голоси різних людей.

Слайд #13

Гучність. Гучність звуку залежить від амплітуди коливань у звуковій хвилі.

Слайд #14

Шум

Слайд #15

Швидкість поширення звуку Шви дкість зву ку — швидкість розповсюдження акустичних (пружних) хвиль у середовищі. Швидкість звуку залежить від фізичних властивостей (у першу чергу: модулів пружності і густини) середовища, у якому поширюються механічні коливання. Швидкість звуку в газах, рідинах та ізотропних твердих середовищах зазвичай є сталою для даної речовини і при заданих зовнішніх умовах зазвичай не залежить від частоти хвилі або її амплітуди. У тих випадках, коли швидкість звуку залежить від частоти, говорять про дисперсію звуку.

Слайд #16

Ультразвук Ультразвук - звукові хвилі, що мають частоту вище сприйманої людським вухом, зазвичай під ультразвуком розуміють частоти вище 20 000 Герц.

Слайд #17

Слайд #18

Вплив Звуків На Живі Організми Людина завжди жила у світі звуків і шуму. Звуком називають такі механічні коливання зовнішнього середовища, що сприймаються слуховим апаратом людини (від 16 до 20 000 коливань за секунду). Коливання більшої частоти називають ультразвуком, меншої - інфразвуком. Для всіх живих організмів, у тому числі і людини, звук є одним із шкідливіших впливів навколишнього середовища Звуки і шуми великої потужності вражають слуховий апарат, нервові центри, можуть викликати болючі відчуття і шок. Так діє шумове забруднення. Тихий шелест листя, дзюркіт струмка, пташині голоси, легкий плескіт води і шум прибою завжди приємні людині. Вони заспокоюють її, знімають стреси. Людина завжди жила у світі звуків, і абсолютна тиша її лякає, пригнічує. При проектуванні конструкторського бюро в Ганноверу архітектори передбачили всі міри, щоб жоден сторонній звук не проникав у будинок: рами з потрійним склом, звукоізоляційні панелі з бетону і спеціальні пластмасові шпалери, що приглушують звук. Буквально через тиждень співробітники стали скаржитися, що вони не можуть працювати в умовах гнітючої тиші. Вони нервували, втрачаючи працездатність. Адміністрації довелося купити магнітофон, що час від часу включався автоматично і створював ефект "тихого вуличного шуму". Робоча атмосфера в конструкторському бюро відновилася. Учені з лабораторії психології Кембриджського університету (Англія) після багаторічних досліджень прийшли до несподіваного висновку: звук визначеної сили стимулює процес мислення й особливо процес рахунка. Під час експерименту люди, що розв'язували математичні задачі під звуки музики або розмови, справлялися зі своїми завданнями швидше, ніж ті, котрі виконували таке ж завдання у тиші. У Японії продаються подушки, у які вмонтований апарат, що імітує звуки дощових крапель, шо падають у ритмі людського пульсу. Такий шум швидко навіває сон. Але природні звучання голосів стають усе більш рідкими, зникають зовсім чи заглушаються промисловими, транспортними й іншими шумами. Тривалий шум несприятливо впливає на орган слуху, знижуючи чутливість до звуку. Він призводить до розладу діяльності серця, печінки, до виснаження і перенапруги нервових клітин. Ослаблені клітини нервової системи не можуть досить чітко координувати роботу різних систем організму. Звідси виникають порушення їхньої діяльності.

Слайд #19