Ярослав Пастернак - дослідник старожитностей України, 2006, Ігор Коваль, Іван Миронюк

У дослідженні вперше в українській історіографії зроблено спробу дослідити біографію і наукову спадщину видатного археолога Ярослава Пастернака (1892-1969). Його ім'я справедливо повинно належати всьому людству, оскільки вчений зробив визначні археологічні відкриття не лише на території України, але й в Австрії, Канаді, Польщі, Чехії. Генеза історичного розвитку українського народу від найдавніших часів до княжої доби, розроблена дослідником, є провідною темою книги. Із залученням літописних, історико-архівних даних та археологічних джерел, здобутих вченим в холі багаторічних розкопок, розглядаються його концептуальні підходи до історико-топографічного розвитку княжих міст Галицько-Волинської держави - Белза, Звенигорода, Львова, Перемишля, Пліснеська, Теребовлі. "Подією, яка випростовувала хребет нації", назвали сучасники відкриття славетним археологом у 1936 році Успенського собору в княжому Галичі. Який відгомін мали ці дослідження в науковому світі, а також як вони вплинули на зростання національної свідомості серед українців Галичини, читачі дізнаються зі сторінок пропонованої монографії. У книзі простежено і духовні основи історичного розвитку українського народу, осмислені Ярославом Пастернаком виключно на базі самостійних археологічних розкопок.