Князі Радзивіли, 2012, Володимир Александрович
Читать

Князі Радзивіли, 2012, Володимир Александрович

Радзивіли - рід литовського походження, який залишив помітний слід в українській історії, власники численних маєтностей на українському Правобережжі. У різний час його представники займали важливі адміністративні посади в системі управління українських земель, хоча ця сторона їх активності, природно, зосереджувалася насамперед на центральних литовських урядах. З їх ініціативи і заходами постав ряд важливих резиденцій на чолі з українським гніздом роду - Олицьким замком в околицях Луцька на Волині, - і практично невідома й безслідно втрачена мережа парків при них. За участі та на кошти Радзивілів створено також важливі пам'ятки костьольного й церковного будівництва, серед яких виділяються збудований у 1630-х рр. монументальний Троїцький костел в Олиці (фундатор, великий литовський канцлер, князь Альбрехт Станіслав, скромно відзначив його в щоденнику як «костьолик») та ансамбль монастиря бернардинів у Луцьку 1750-х рр. Доклалися вони й до розвитку мистецьких осередків українських земель, насамперед знаного в історії західноукраїнського регіону жовківського на пізньому етапі його історії - у 40-50-х рр. XVIII ст. Цей короткий перелік вказує на довготривалу причетність знаного литовського роду до багатьох важливих сторін історичного та культурного життя українського Правобережжя, починаючи від XV ст., засвідчує його довготривалу активну присутність в історії України. Найповніше вона виявилася в період, коли з Люблінською унією 1569 року обширні землі України литовської відійшли до Польщі Найвище піднесення маєтності Радзивілів пережили в коротке неповне двадцятиліття перед смертю князя Михаїла Казимира в 1762 році.