Станіславів. Станіслав. Івано-Франківськ, 2012, В. Великочий

Кожне місто, як і людина, має своє неповторне обличчя, у якому минуле органічно поєднується з сучасністю. Таким є і рідний Івано-Франківськ, що веде своє літочислення від 7 травня 1662 року, коли цивільне поселення і фортеця отримали Магдебурзьке право. Давнина і сьогодення об'єднались в самобутню картину оновлених будівель, майданів та вулиць столиці Прикарпаття. Сьогодні комфортне, чепурне європейське місто вабить своїх мешканців і гостей вузенькими вуличками в центральній, історичній частині, невеликими скверами, вітринами магазинів, затишком кав'ярень. Наше місто створювалося і розвивалося як європейське. Неоціненний внесок у його поступ зробили поляки, вірмени, євреї, німці, росіяни і ще представники близько 80 національних меншин. Без перебільшення, саме мультикультурне і поліконфесійне середовище Станиславова - Станіслава - Івано-Франківська і витворило його таким, яким ми, його жителі, як і залюблені в нього гості, бачимо, сприймаємо, пам'ятаємо. Водночас, саме сьогоднішній Івано-Франківськ може слугувати прикладом сучасного українського міста, жителі якого, різні за етнічною та національною приналежністю, є носіями української національної ідеї, уособленням українського народу у виокремленому культурно-географічному просторі.